Збираюся в церкву?

Зовсім несподівано для самої себе раптом виникло бажання піти посвятити в церкві у Великодню ніч пасхальний кошик. Один раз в житті я намагалася зробити це самостійно, але невдача тоді призвела до повної апатії і небажання вирішувати ці справи. Бо тоді був такий самий холод. Я з малими доньками вирушила до місця, де мала бути збудована церква, - новий масив, і саме туди мав приїхати церковний обряд. Але ніхто так і не дочекався богослужіння: щось не склалося. А ми так сильно замерзли, що застудилися. З тих пір до церкви на свята я не ходила... А на нинішній Великдень чогось захотілося змін у цьому важливому питанні.

Почалося все з яєць. Навіть не з них, а з цибулі. Запаси цього овоча у нас давно скінчилися. А лушпиння для крашанок я зібрати не зуміла. Але наші прекрасні сусіди недавно просто так дали нам два ящички відбірної цибулі зі свого городу. Згадавши про це, я набрала пів-каструлі лушпиння з неї і змогла легко зварити та покрасити яйця.

Початок є. Що далі, думаю: купувати паски чи все ж спробувати (не вміючи) спекти?

• Спробую, вирішила я. Ну як не вийдуть, тоді вже куплю. А вони раптом раз! - І є. І навіть глазур вперше в житті таку білу та густу вдалося зробити. Правда, ніяких присипок красивих в домі немає. Але то не біда, коли паски є! От тепер сиджу і думаю: чи не добрати вже того кошика необхідних продуктів і не піти посвятити? Не заради себе. Заради мами, яка давно не може відвідувати церкву взагалі, бо ледь ходить у свої 93. От візьму і зроблю для неї подарунок на Великдень. Щоб всім було справжнє свято, всі мені були крепкі та щасливі. А сама тихенько поставлю свічку за кінець агресора. Самі знаєте, про що я. З прийдешніми Великодніми всіх!🙏